Тоталітаризм хвилюється за демократію: РФ штовхає Україну до виборів
Правові основи і російські “хотєлки” Чергові президентські вибори в Україні за Конституцією мали би відбутися ще у березні-квітні 2024 року, оскільки термін повноважень діючого президента Володимира Зеленського, обраного у 2029 році, спливав.
Але через воєнний стан, запроваджений в Україні після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, цього не сталося. Адже українське законодавство прямо забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, що й виявилося головною юридичною перешкодою для голосування у визначений термін.
Через те, що Росія не припиняє неспровокованої агресивної війни проти України, термін воєнного стану вже вкотре подовжується на 90-денні періоди парламентом. Станом на кінець 2025 року він діє до початку 2026 року, що унеможливлює вибори у цей період без зміни правового режиму.
До речі, українські політики неодноразово заявляли про готовність обговорювати механізми виборів навіть під час війни, однак за умови безпеки, визначення правової бази та логістики. Так, радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк називає безпеку, виборчі права та фінансування трьома ключовими умовами для можливості проведення виборів.
Між тим 23 грудня 2025 року міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що “українці, котрі мешкають у Росії, повинні брати участь у президентських виборах України”. Він повторив також тезу про те, що легітимність влади має підтверджуватися “виборами, як це передбачено законом”, і закликав залучити до голосування саме всіх українців (разом із тими, хто опинився на території РФ після початку війни).
І хоча ця заява є супровідною до російської риторики про “легітимність та прозорість” виборів, однак вона ігнорує те, що законодавство України передбачає чіткі вимоги щодо громадян, котрі беруть участь у виборах. Включно з необхідністю перебування в межах території України та відповідними умовами безпеки та реєстрації. Черговий “троян” Лаврова Росія регулярно висуває подібні ініціативи в контексті переговорів чи політичного тиску, у якості способу впливати на міжнародний дискурс і створювати ілюзію власної “конструктивності”. Разом із тим, РФ відмовилася припиняти вогонь на 60-90 днів для належної підготовки до виборів.
При цьому вимоги включати до виборів українців з території Росії можуть бути частиною тактичного “троянського коня”, бо таким чином відбуватиметься легітимація проросійських голосів через механізми, котрі непросто чи неможливо здійснити без втручання РФ.
До них, зокрема, відносяться: маніпуляції зі списками виборців у законодавчо невизначених умовах війни; створення аргументів для зовнішніх гравців, котрі можуть поставити під сумнів легітимність майбутніх виборів.
Такі й подібні кроки часто використовуються РФ як пропаганда та мають на меті розколоти суспільство не лише в Україні, а й думки міжнародної спільноти.
Окрім прямого заклику щодо участі українців у Росії, можливі інші способи впливу. Насамперед, це тиск на питання реєстрації виборців з окупованих територій, де Росія проводить нелегальні так звані “референдуми”, а також намагання визначати зовнішнє представництво голосів серед українців-переселенців у країнах, де РФ має дипломатичну присутність.
Просуватиме ворог й ідею щодо “спеціального статусу” для частини виборців, що підриває суверенітет виборчого процесу України.
Ці тактики загалом є типовими для російських інформаційних і політичних кампаній і часто використовуються для того, аби створювати сумніви в демократичному процесі іншої держави.
До того ж, це з боку росіян – лише імітація “мирного процесу”: заяви про неохідність виборів в Україні є частиною ширшої стратегії Росії, котра прагне демонструвати “бажання мирного врегулювання”, одночасно підсилюючи свої позиції на міжнародній арені.
Однак без реального припинення війни, створення умов безпеки на території України, доступу до всіх територій та безпекових гарантій для виборців і кандидатів ніякі вибори не можуть вважатися вільними та справедливими. Абетка небезпеки Тож заяви Лаврова варто розглядати не стільки як реальну пропозицію, скільки як частину російської гібридної політики, спрямованої на дестабілізацію та підрив довіри до українських інституцій, попереджають фахівці.
За словами політолога Олексія Кошеля, найбільше непокоїть те, що тему виборів намагаються запхати у мирні домовленості, це фактично одна з вимог Росії. “Путін про це говорить кілька років і говорить достатньо чітко і прямо. І тому це для нас певна пастка. Якщо ми проведемо такі вибори, буде кілька наслідків. Перше – це ймовірність затягування мирних перемовин. Три місяці кампанії, два місяці підготовки, тобто на півроку можна затягнути, можна і більше. Друге – це намагання дестабілізувати, тому що вибори – це процес політичної дискусії, звинувачення, компромати, інформаційні війни. Це можливість внутрішньої дестабілізації. Ну, і знову ж таки, Росія зробить все можливе для того, щоб вплинути на вибори. І от вплив на вибори, ми говоримо про Східну, Західну Європу, про Брекзит у Великобританії, ми говоримо про інформаційне втручання, російські кошти, фейки поширювали, все інше. От в Україні це може бути в інших масштабах. Це можуть бути технології зриву виборів, замінування, псевдозамінування, теракти, так працює ворог”, – попереджає він. При цьому журналіст і публіцист Віталій Портников у коментарі ЗМІ нещодавно прямо заявив, що на фоні постійних російських обстрілів і за наявності мільйонів біженців результат виборів в Україні неодмінно буде викривленим.
Тож ні про яку перспективу реальних виборів нині не може бути й мови, підкреслює Портников. Без контролю над цим процесом та участі всіх верств українського населення будь-які вибори миттєво перетворяться на фарс, що лише послабить країну перед обличчям ворога: такі вибори і сама Росія легко визнає нелегітимними.
Тому Портников наполягає: під час війни для країни важлива стабільність, а не вибори. У легітимних же президентських виборах в Україні мають брати участь люди зі всіх виборчих таборів: і ті, хто в країні, і ті, хто за кордоном, й військовослужбовці. “Важливо робити вибір, який можна контролювати… На мій погляд, єдиний правильний шлях – це відкласти всі політичні дискусії до тієї години, коли настане реальний світ і з’явиться фізична можливість провести чесний процес, за яким можна буде слідкувати”, – підсумував аналітик. Тож головна ідея проста: спочатку припинення війни і безпека, а вже потім – боротьба за крісла у високих владних кабінетах. Й тому проведення виборів президента України у 2026 році можливе лише за чітких умов: легітимна правова база, що дозволяє голосування при зміненому правовому статусі (зміна норм про воєнний стан або його відміна); безпека для всіх учасників процесу та кандидатів; міжнародне та внутрішнє визнання легітимності підготовки та підрахунку голосів.
А будь-які заяви Лаврова про участь у виборах українців, котрі мешкають у Росії, є скоріше певним політичним тиском та інформаційними маніпуляціями, аніж реальним кроком до демократичного голосування.
Ірина Носальська