Гроші на війну скінчилися: Кремль іде ва-банк у судах за заморожені активи

Тотальна мілітаризація та санкційна ізоляція кинули економіку агресора у найглибшу кризу останніх двадцятиріч. Це змушує Росію йти на екстрені міри. РФ вирішила оскаржити в суді заморожування своїх активів у Європі. Чи є в неї шанси виграти цю справу? Позов проти ЄС Центральний банк Росії офіційно розпочав процес оскарження заморожування своїх державних активів, намагаючись підірвати фінансову стратегію Заходу. Основним об’єктом позову стало історичне рішення ЄС від 12 грудня 2025 р., яке закріпило санкційні обмеження на безстроковій основі. Цей крок європейських лідерів фактично позбавив Москву надії на автоматичне розблокування коштів у разі політичних змін, перетворивши тимчасові заходи на постійний економічний бар’єр. Фактично Москва намагається домогтися перегляду саме цього кроку. Загалом, в країнах ЄС заморожено близько 210 млрд євро російських активів. “Рішення ЄС про безстрокове заморожування активів порушує основоположні та невід’ємні права на доступ до правосуддя, недоторканність власності та принцип суверенного імунітету держав та їхніх центральних банків”,- йдеться в заяві ЦБ РФ. Для Кремля заморожені активи є критичним фінансовим ресурсом. Втрата традиційних ринків збуту, санкції та колосальні вливання у ВПК та армію призвели економіку країни-агресора до найсерйознішої кризи за останні два десятиліття.
Крім того, для РФ цей позов ще й інструмент політичного престижу. Подача позову є спробою створити юридичний прецедент, який міг би поставити під сумнів легітимність використання прибутків від цих активів для допомоги Україні, що стало одним із ключових механізмів підтримки Києва з боку ЄС.
Єврокомісія не одразу відреагувала на нове звернення Росії до суду. Брюссель назвав позов Москви спекулятивним та необґрунтованим. “Ми повністю впевнені в законності цього регламенту та його сумісності з правом ЄС і міжнародним правом. Цей позов з’явився на тлі зростання кількості російських юридичних викликів щодо наших заходів підтримки України, тому такий крок не став для нас несподіванкою”,- сказав речник ЄК Балаж Уйварі. Своєю чергою юристи ЄК наполягають, що заморожування коштів є законною контрмірою у відповідь на грубе порушення Статуту ООН.
ЄС вибудовує захист на аргументі про виняткові обставини та необхідність колективної безпеки. Безстрокове продовження санкцій у грудні 2025 р. було продиктоване триваючою ескалацією та відмовою агресора відшкодовувати завдані збитки.
В ЄС зазначили, що Росія може отримати доступ до заморожених коштів лише якщо виконає три умови: припинить війну проти України; виплатить репарації; відмовиться від дій, які становлять загрозу для Європи. Кремль виконати їх не готовий. Але й ігнорувати системну кризу економіки теж уже не може, тому подав позов до суду, сподіваючись його виграти. Щанси виграти у РФ мізерні Шанси РФ на повну перемогу в Суді ЄС виглядають мізерними, проте ситуація не є однозначною з точки зору чистої юриспруденції. Російські адвокати будують свій захист на концепції суверенного імунітету центральних банків – залізному правилі міжнародних фінансів, яке десятиліттями гарантувало недоторканність державних резервів незалежно від політичних конфліктів. Оскаржуючи грудневе рішення ЄС про безстрокове блокування коштів, Кремль апелює до того, що безстрокові санкції фактично є прихованою конфіскацією без судового вироку, що прямо суперечить європейській Хартії основних прав.
Водночас позиція Брюсселя базується на концепції законних контрзаходів у відповідь на безпрецедентну агресію та порушення Статуту ООН. Європейські правники наголошують, що активи не конфісковані, а лише “знерухомлені” до моменту виконання Росією зобов’язань щодо репарацій. Це тонка юридична межа дозволяє ЄС уникати звинувачень у прямому порушенні права власності, одночасно позбавляючи агресора доступу до ресурсів. “Ці позови – це насамперед інструмент залякування. Росія хоче створити видимість юридичного хаосу, щоб змусити європейські уряди боятися відповідальності за передачу коштів Україні. Проте законодавство ЄС вже адаптовано: безстрокові санкції є правомірною відповіддю на триваючу агресію, і шанси Кремля зламати цю систему в суді Люксембургу є мінімальними”,- каже Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги (ICUV). Попередні рішення Суду ЄС, які вже відхиляли позови російських фінансових структур у 2024 та 2025 рр., створюють стійкий прецедент, що робить успіх нового позову вкрай малоймовірним.
Навіть якщо Суд ЄС знайде певні процедурні недоліки у механізмі безстрокового заморожування, це навряд чи призведе до реального повернення грошей. Брюссель має достатньо політичної волі та юридичного інструментарію, щоб оперативно ухвалити оновлені регламенти, які закриють виявлені прогалини. “Суд ЄС може визнати процедурну помилку, але це не означає автоматичного повернення грошей. ЄС просто перезапустить процес, ухваливши новий регламент, який врахує зауваження суду, але залишить кошти заблокованими”, – кажуть юристи фірми Gherson LLPх. Таким чином, цей судовий процес є радше стратегією виснаження та спробою створити юридичний шум, аніж реальним шляхом до деблокади активів. Важливість рішення суду для України Збереження заморожених активів під контролем Європи є критично важливим для виживання України, оскільки ці кошти – єдине реальне джерело масштабних репарацій у майбутньому. Повернення резервів країні-агресору під час війни не лише підживило б воєнну машину Кремля, а й стало б актом капітуляції міжнародного права перед грубою силою. Для Києва ці активи є фінансовим щитом: доходи від них уже сьогодні спрямовуються на закупівлю зброї та відновлення енергетики. У 2026 р. ці гроші залишаються головним важелем тиску, який гарантує, що Росія не зможе уникнути відповідальності за руйнування, а західна підтримка матиме стабільну економічну опору незалежно від політичних коливань у світі. “Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Ми розраховуємо отримати близько 40-45 млрд. євро у 2026 р. коштом цих активів. Нам потрібно виробляти дрони, купувати ППО в Америці та іншу зброю в Європі. Подарунків немає, тому ці кошти мають збалансувати фінансові виклики, перед якими стоїть наша держава”, – каже президент України Володимир Зеленський. Вікторія Хаджирадєва