Українців не влаштовують їх зарплати

Український ринок праці переживає масштабну трансформацію, коли критичний брак персоналу змушує фахівців легше залишати звичні компанії заради кращих перспектив. Вакансій стає дедалі більше, а претендентів не вистачає, тому люди сміливо змінюють сферу діяльності, користуючись максимально вигідним становищем для диктування власних умов роботодавцям. Рекордний дефіцит кадрів у промисловості Однією з найбільших проблем ринку праці залишається брак робочої сили.
Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих робітників, зокрема за такими професіями як: швачка, електромонтер з ремонту електроустаткування, слюсар-сантехнік, слюсар-електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар тощо. Також спостерігається значний дефіцит лікарів різної спеціалізації (сімейний лікар, лікар-терапевт, лікар-педіатр).
Крім того, через призов чоловіків на військову службу, ускладняється укомплектування робочих місць, на яких традиційно працювали чоловіки.
Найгострішою проблема дефіциту кадрів є в промисловості. Бізнес в Україні з листопада 2024 р. стабільно називає брак робочої сили головною перешкодою для роботи в умовах війни. У квітні 2026 р. на це вказали 68% промислових підприємств, що є історичним максимумом за весь період щомісячних опитувань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
62,3% компаній повідомляють про труднощі з пошуком кваліфікованих працівників, ще 35,1% – з некваліфікованими працівниками. Саме нестача персоналу залишається головним бар’єром для промисловості.
На другому місці серед перешкод – зростання цін на сировину, матеріали та товари. Третя ключова проблема – небезпека ведення діяльності. Четверте місце займає зменшення попиту. Далі йдуть інші бар’єри: перебої з електро-, водо- та теплопостачанням, розриви ланцюгів постачання, брак обігових коштів.
Менш значними перешкодами бізнес називає пошкодження майна, блокування податкових накладних, корупцію та тиск контролюючих органів, нестачу палива. Зріс і вплив валютного регулювання.
Окремо фіксується погіршення ситуації на ринку праці. Частка компаній, які планують збільшувати зайнятість у найближчі три місяці, впала з 17% до 3%. Водночас частка тих, хто планує скорочення персоналу, зросла з 4% до 6%. Більше не тримаються за посаду Ще однією негативною тенденцією на ринку праці є зростання рівня незадоволеності роботою українців. Тією чи іншою мірою наразі незадоволений своїм місцем роботи кожен четвертий спеціаліст. “Цей негативний тренд наростає вже кілька років поспіль. Але останнім часом прослідковується нова тенденція. Українці стали більш активно шукати нові варіанти роботи. Якщо раніше спеціалісти боялися не знайти нового робочого місця та не поспішали звільнятися, то зараз переважна більшість перебуває у пошуку”, – сказали NV Бізнес в GRC. Згідно з щорічним дослідженням “Барометр ринку праці” цієї компанії, майже половина (49%) спеціалістів вже шукають роботу, і ще 20% планують шукати нове місце надалі.
Складнощі та проблеми на ринку праці та в економіці країни загалом негативно позначилися на задоволеності роботою українців. Протягом останніх років прослідковується зниження кількості позитивно налаштованих до своїх місць роботи спеціалістів. “Причинами цього явища є комплекс факторів. Український ринок праці знаходиться у стані накопиченої втоми. Хронічне психологічне виснаження, яке бізнес та держава часто недооцінюють, стає одним із ключових чинників зростання незадоволеності. Люди працюють у режимі постійної напруги, без відчуття довгострокової стабільності, часто поєднуючи професійні обов’язки з особистими кризами, релокацією чи життям у небезпечних умовах”, – кажутьв GRC. Кому та скільки платять? Визначальним фактором при виборі роботи, як і раніше, залишається рівень заробітної плати. Це й не дивно, враховуючи зниження доходів українців від початку повномасштабної війни. Серед найпопулярніших вакансій в Україні традиційно лідирують військовослужбовець, продавець, водій, працівник складу та водій на авто фірми.
Найбільш високооплачувані пропозиції в Україні зосереджені переважно, в IT секторі. Так, старший Front-End розробник може розраховувати на 181 250 грн на місяць, а старшому Full-Stack розробнику пропонують 150 тис. грн як і Sales team leader-у. Трохи менше пропонують старшому розробнику ASP.NET Senior.NET-розробнику: по 125 тис. грн на місяць. Безробіття загострюється Поки в одних сферах катастрофічно не вистачає кадрів, в інших спостерігається скорочення. За даними Державної служби статистики України середньооблікова кількість штатних працівників у березні 2026 становила 5,4 млн осіб, що на 20 тис. більше, ніж у січні поточного року.
За видами економічної діяльності найбільш суттєве скорочення чисельності найманих працівників відбулося в сільському господарстві, освіті, мистецтві, спорті, сфері розваг та відпочинку. Водночас, у промисловості, у сфері інформації та телекомунікації, торгівлі чисельність найманих працівників зросла.
У регіональному розрізі, значно зменшилася чисельність найманих працівників у м. Києві, Вінницькій та Донецькій областях. Водночас, в західних регіонах (Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська області) спостерігалося зростання чисельності найманих працівників. “Внаслідок суттєвих змін в економіці країни загострюється структурне безробіття. Сьогодні за багатьма професіями спостерігається дефіцит кадрів, водночас наявні шукачі роботи не володіють необхідними уміннями та навичками”, – кажуть в Державній службі зайнятості. Тож, наразі ринок праці України демонструє структурний дисбаланс: роботодавці формують попит переважно у державному секторі, обороні та торгівлі, тоді як кандидати орієнтуються на стартові позиції, адміністративні ролі та сферу продажів. У результаті держсектор і оборонні структури стикаються з відносно меншою конкуренцією за кандидата, тоді як у торгівлі та продажах пропозиція праці суттєво перевищує попит.
Вікторія Хаджирадєва